«МОЙ МУЖ ПОГИБ, МЫ ВАМ ОЧЕНЬ БЛАГОДАРНЫ» (с) Посмотрела и я рилзик со встречи путина с женами и матерями «героев СВО» – тот, где «Владимир-Владимирович, я вдова, спасибо Вам», – захохотала как гиена, потому что оно таки гомерически смешно выглядит, особенно в сжатой нарезке, – а потом начала читать умные комментарии умных людей – и вспомнила своего первого мужа, который в особо экзистенциальных ситуациях, бывало, просил: «Забужко, не умничай!»(С)
Видео дня
Дорогі розумні люди, будь ласка, «не умнічайте» (с)! Не пишіть розлогих простирадел про російську «культуру смерті», «танатократію» і тому подібне красиве глибокодум’я, – саме цим був десятиліттями займався в стосунку до Росії Захід: як написав іще в 1947 р. Юрій Шевельов, «або приймав примітивізм за органічне явище, або дошукувався в ньому надзвичайної складности» («Зустрічі з Заходом»), – на чім зрештою й погорів. Тимчасом там усе просто, як жандармський чобіт, і для зрозумння потребує зовсім не Достоєвського, а незаслужено забутого в РФ Салтикова-Щедріна: це город Глупов, був, є і буде, аж доки не завалиться, з Божою й нашою поміччю.
Ті тітки – з найвищою правдоподібністю, спеціально дібрані «актриси», текст із подяками їм виписав який-небудь пєсков, весь цей спектакль призначено для одного глядача – того, котрий хло. а йому явно сподобалось – отже, спектакль удався, і не варто без потреби множити сутності. Щождо тих рашкознавців, котрі журяться після цього івенту по ненаших виданнях, мовляв, як же так, адже ще ось історично недавно, всього одне покоління тому, війна в Афганістані була зродила до життя Комітет солдатських матерів, і яка ж була активна громадська організація, і яка важлива була її роль у виведенні з Афганістану радянських військ, і як же це Путін так швидко таку силу приборкав, – то, трясця їхній глуповській мамі, замість таке шерити, ви б краще їм нагадали, що Спілка солдатських матерів (саме з такою назвою) спочатку виникла в КИЄВІ, це була УКРАЇНСЬКА організація (з вимогою, м.ін., щоб українські хлопці проходили службу в межах Української РСР), енд зис мейкс ол зе діференс – при ближчому вгляді взагалі неважко виявите, що всі скільки-небудь осмислені протестні рухи що в РІ, що в СРСР були з походження «інородчеські», від повстання декабристів і до того самого Комітету солдатських матерів, і як же можна досі цього не помічати? Таж усе просто, аж очі вбирає: доки була в Росії Україна – були й матері, що протестували проти загарбницьких воєн, а не стало України – не стало й протестів: кушай тюрю, Яша, і кажи «спасибо, Владимир Владимирович»… І хто це має пояснювати Заходу, як не ми? і якого милого ви натомість вправляєтесь, по факту, у все тих самих, 1000 раз скомпрометованих дослідженнях «загадочної руської душі», коли там ніякої душі й близько не ворушилось – максимум пара од чайника?..
Словом, не будьте як Захід, благаю. Будьте як Україна.
Доповідь закінчила)).
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке…
