Содержание
Стабильный, безопасный и с расширенными возможностями для бизнеса. Как должен измениться энергетический сектор страны В рамках заходу «Великий день з NV. Діалоги про відновлення» відбулася дискусія під назвою «Нова енергія країни». Енергетичний сектор став однією з мішеней військової агресії Росії проти України. З жовтня 2022 року РФ систематично наносила масовані ракетні удари по українській енергетичній інфраструктурі. За даними Міністерства енергетики, виведено з ладу чи окуповано понад 50% теплової, 30% сонячної та 90% вітрової генерації, робота низки державних шахт зупинена. Окрім того, під контролем російських військових досі залишається Запорізька АЕС, потужність якої складала більше 10% потужності всієї української енергосистеми до повномасштабного вторгнення. Прямі втрати в енергетичній сфері, за підрахунками KSE, оцінюються в $8,1 млрд. Видео дня В рамках дискусії NV заступник міністра енергетики України Микола Колісник, екс-голова правління НАК Нафтогаз Андрій Коболєв та СМО Групи Ferrexpo Ярославна Блонська обговорили, як зміниться енергетичний сектор після війни, що потребує відновлення вже зараз та якою буде роль держави і приватного сектору в цих питаннях. Модератором виступив інвестбанкір Сергій Фурса. «Ми б хотіли бачити безпечну та стабільну енергетику, засновану на двох принципах. Перший — це кліматично нейтральна енергетика. Другий — базові концепти безпеки, коли енергетика закладена на тих ресурсах, які доступні у довгостроковому плечі. І це основа подальшої конкурентоспроможності», — розповів заступник міністра енергетики Микола Колісник. За його словами, критерії безпечності, оскільки для України йдеться тепер і про фізичну, так звану пасивну безпеку, мають бути чітко визначені для всієї типології енергетичних об’єктів, від малих перехідних трансформаторів, вузлів обліку, установок підготовки чи технічних підстанцій, які є в електроенергетичному комплексі, та відноситися до всіх складових — генерації, трансмісії, розподілу. Експерти підкреслили, що Україна має значний потенціал та великі можливості навіть в поточних умовах. «Але є дві речі, які нам потрібно змінити кардинально або структурно, щоб наша енергетика стала кращою та щонайліпше відповідала як вимогам суспільства, так і вимогам глобального світу, — зазначив Андрій Коболєв. — По-перше, ми повинні суттєво зменшити вплив держави». Він пояснив, що в Україні є тенденція, коли береться якесь дуже рідке виключення і конвертується в правило: «Наприклад, у нас на всіх енергетичних ринках дуже довго працює режим ПСО (покладання спеціальних обов’язків). Це дійсно передбачено європейським законодавством, яке в 2015—2016 році ми самі пропонували і активно просували, але це є виключенням, яке повинно мати певні підстави та певні наслідки. Ми ж зараз накидаємо „ковдру“ на весь ринок, кажемо, що це ПСО і це окей». Тому, на думку Коболєва, зменшення втручання держави і розширення можливостей для бізнесу — ключовий момент для майбутнього. Навіть критичний — як запорука успіху. Друга структурна зміна, за словами Коболєва, це декарбонізація. «Проблеми клімату величезні. На їх вирішення є шалений попит. Комбінація відкритого вікна приватному бізнесу та зелене світло декарбонізованим видам енергії, які б вони не були, як на мене, можуть зробити такий собі економічний вибух в енергетиці в Україні дуже швидко, — зазначив він. — При цьому, я б чесно, порадив не намагатися ставити вперед цього руху приватизацію якихось нещодавно націоналізованих активів. Це токсична історія. Краще просто відкласти її в сторону».
Тему декорбанізації підтримала представниця приватного сектору — СМО Групи Ferrexpo Ярославна Блонська. «Минулого року ми задекларували стратегію carbon zero до 2050 року та інвестиції у розмірі $3 млрд саме у проєкти карбонізації. За даними 2022-го, ми вже скоротили викиди на 31% та використовуємо більше 80% „зеленої“ енергії. 100% продукції — це високоякісні окатиші, які сьогодні дозволяють знижувати викиди CO2 нашим споживачам. На сьогодні металургійні підприємства, використовуючи саме нашу продукцію, а не агломерацію, можуть скоротити з доменним виробництвом викиди на 40%. У разі, якщо проєкти, які анонсовані сьогодні досить широко в Європі (green steel, зелена сталь), почнуть використовувати окатиші прямого відновлення, це високоякісні окатиші зі вмістом заліза більше 67%, вони зможуть так само скоротити викиди CO2 на рівні 49%». Також Блонська нагадала про заміщення газу соняшниковим лушпинням та запуск першого солярного проєкту — сонячні батареї на 5 МВт, які дозволили, зокрема, пройти через періоди блекауту.
«Щодо потенціалу України, ми бачимо енергетичний мікс, який будується на експортоорієнтованості, — відзначив Колісник. — Якщо говорити про природній газ, у нас є достатня кількість затверджених запасів з рівнем вилучення нижчим, ніж у країн-сусідів. Ми можемо спокійно наростити об’єми видобутку, покриваючи свій споживання вже сьогодні, та орієнтуватися на можливість експорту. Ми інтегровані в електроенергетичній мережі, в газотранспортній системі до європейських систем. Ми вже є складовою європейської системи, яка дає нам можливість бути партнером країн-сусідів, даючи їм мегават чи в електричній енергії, чи в природному газі». За його словами, Україна керується агресивною програмою, націленою на самозабезпечення та експортоорієнтованість. «Оскільки живемо в реаліях, коли немає часу чекати».
НАШІ ПАРТНЕРИ
Теги: Энергетика НАК Нафтогаз Украины Андрей Коболев Диалоги о будущем
Читать далее
